Селище Градизьк
| № | Нова назва | Стара назва |
| 1 | Вулиця Соборності | вулиця Ломоносова |
| Соборність України — це єдність усіх українців навколо головних ідей нашого майбутнього. Це неподільність наших земель: від Києва до Севастополя, від Донецька до Львова. | ||
| 2 | вулиця Валерія Лобановського | вулиця Мічуріна |
| Вале́рій Васи́льович Лобано́вський (1939 — 2002) — видатний український футболіст та футбольний тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ) (1973—1982, 1984—1990, 1996—2002), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків УЄФА. Тренер збірної України у 2000—2001 роках. Один з найтитулованіших тренерів в історії світового футболу. Найтитулованіший футбольний тренер 20-го століття. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня, Герой України (2002 р., посмертно). | ||
| 3 | вулиця Василя Стуса | вулиця Бєлінського |
| Василь Семенович Стус, (1938-1985) - український поєт-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політичний в’язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у ХХ столітті. Один із найактивніших учасників представників українського дисиденського руху. За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. |
||
| 4 | вулиця Івана Мазепи | вулиця Крилова |
| Іван Степанович Мазепа - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні. Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви. | ||
| 5 | вулиця Героїв Крут | вулиця Лєрмонтова |
| В память про бій між Армією УНР і червоною гвардією, що відбувся 16 або 17 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина, був успішним для оборонців української державності - наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога наші зупинили, а здійснюючи організований відступ, зруйнували за собою колії й мости. Московські нападники втратили боєздатність на чотири дні. Ця затримка дала змогу українській делегації укласти Берестейський мир, який врятував молоду українську державність. Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам'яті та важливою складовою в національно-патріотичному вихованні молоді. |
||
| 6 | вулиця Волонтерська, провулок Волонтерський | вулиця Маяковського, провулок Маяковського |
| Волонтерський рух, пов'язаний із війною на сході України, отримав велике суспільне та державне визнання, яке проявилося в високих рейтингах довіри, державних та недержавних нагородах, перейменуваннях вулиць тощо. Деякі волонтери увійшли у владні структури. | ||
| 7 | вулиця Незалежності, провулок Незалежності | вулиця Рєпіна і провулок Рєпіна |
| Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості. Україна лише 32 роки існує як незалежна країна на мапі світу, але цьому передували кілька століть боротьби українців за право мати свою державу. Україна 9 років дає відсіч агресору, а тепер веде і справедливу війну за відновлення своєї територіальної цілісності за збереження своєї незалежності і суверенітету. |
||
| 8 | вулиця Академіка Вернадського, провулок Академіка Вернадського | вулиця Пушкіна, провулок Пушкіна |
| Володи́мир Іва́нович Верна́дський (1863—1945) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств. |
||
| 9 | вулиця Затишна | вулиця Руднєва |
| Через віддалене розташування від центральної частини селища та транспортної магістралі. | ||
| 10 | вулиця Ярослава Мудрого | вулиця Чернишевського |
| Яросла́в Мудрий (983 / 987 —1054) — київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський. Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054). Започаткував укладання першого літописного зводу 1037–1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів. У 2008 році був визнаний першим зі ста великих українців за підсумками опитування громадської думки «Великі українці». | ||
| 11 | вулиця Українських захисниць. | вулиця 8 Березня |
| У лавах української армії служать 42 тисячі жінок. Тисяча з них перебуває на командирських посадах, чудово справляючись і з важкою фізичною роботою, і з емоційним напруженням. Нарівні із чоловіками вони воюють на всіх фронтах, а кількість жінок, які хочуть захищати Україну, зростає. Патріотичний дух українок не можна зламати. На знак вшанування жінок-захисниць України всіх часів | ||
| 12 | вул.Володимира Костенка, пров.Володимира Костенка. | вулиця Горького і провулок Горького |
| Костенко Володимир Григорович (06.04.1914-06.12.1982) народився в Градизьку. Здобувши семирічну освіту у Градизькій семирічній школі №1, в 1930-33 рр. навчався у Кременчуцькому центральному інституті праці. | ||
| 13 | вулиця Леоніда Каденюка | вулиця Гагаріна |
| Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951 — 31 січня 2018) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002—2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011), кавалер ордена «За мужність» (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича. Удостоєний медалі «За космічний політ» (1997). | ||
| 14 | вулиця Героїв Азову, провулок Героїв Азову, тупик Героїв Азову | вулиця Кутузова, провулок Кутузова, тупик Кутузова |
| Уславлення героїзму бійців Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» у російсько-українській війні. | ||
| 15 | вулиця Володимира Івасюка | вулиця Чайковського |
| Володи́мир Миха́йлович Івасю́к 1949 –) — український композитор-виконавець, музикант, мультиінструменталіст (володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортепіано, віолончель, гітара), поет. Герой України (2009, посмертно). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно). Син письменника Михайла Івасюка. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець. |
||
| 16 | вулиця Захисників України | вулиця Нєкрасова |
| З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві | ||
| 17 | вулиця Єдності, провулок Єдності | вулиця Островського та провулок Островського |
| З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах воєнної загрози, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість. Протягом повномаштабного вторгнення російської федерації ми відчули, що наша сила в єдності | ||
| 18 | вулиця Михайла Драгоманова | вулиця Декабристів |
| Михайло Драгоманов (1841-1895) – український публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Народився в м. Гадяч. Походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра Ольга Пчілка, мати Лесі Українки. Палкий патріот, знавець рідної та світової культури. Вважав, що, здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу». | ||
| 19 | вулиця Гайдамацька | вулиця Радіщева |
| Гайдамацький рух - це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII - на початку XIX ст., який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. | ||
| 20 | вулиця Центральної Ради | вулиця Суворова |
| Центральна рада – революційний парламент України, який керував національним рухом 1917-1918. Центральна Рада України була важливим політичним та організаційним утворенням під час першої світової війни та революції в Україні. Головною метою Центральної Ради було виразити волю українського народу та координувати політичні і соціальні питання. Ця організація відіграла важливу роль у становленні української незалежності під час складної історичної епохи. | ||
| 21 | вулиця Ігоря Сікорського | вулиця Тімірязєва |
| Видатний авіаконструктор українського походження. Народився в м. Київ, працював у Російській імперії та Сполучених Штатах Америки. Творець перших у світі літаків: чотиримоторного «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942), Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. Його досягнення в авіаційній сфері докладно вивчали та враховували при подальшому розвитку вертольотів і літаків. | ||
| 22 | вулиця Пантелеймона Куліша. | вулиця Тургєнєва |
| Видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії. Пантелеймон Куліш є автором роману "Чорна рада", який вважається одним із найважливіших творів української літератури XIX століття. Цей роман відображає події Козацького гетьманства та боротьбу за українську незалежність. Його творчість і громадська діяльність мали великий вплив на розвиток української національної ідентичності і літератури | ||
| 23 | вулиця Чумацька | вулиця Чкалова |
| Походить від слова «чумакування» – торгівельний візницький промисел українців на землях Великого Степу починаючи з ХУ-го до середини ХІХ-го століть, а значить і на теренах Дніпропетровщини. Чумаки – носії купецьких торгових традицій Київської Русі і Європи. Чумакування – унікальний феномен в історії нашого народу: козаки воювали за українські землі, кобзарі формували духовність нашого народу, а чумаки тримали в руках наші економічні важелі. Рідко яке село не мало своїх чумаків. Щоб зберегти пам’ять про чумацтво, як цілий пласт славної української історії та культури – привід для того, щоб назвати свою вулицю Чумацькою. | ||
| 24 | провулок Володимирський | провулок Разіна |
| На честь київського князя Володимира Великого. | ||
| 25 | вулиця Хорольська | вулиця Гвардійська |
| Повернення історичної назви | ||
| 26 | тупик Володимира Івасюка | тупик Гвардійський |
| Володи́мир Миха́йлович Івасю́к 1949 –1979) — український композитор-виконавець, музикант, мультиінструменталіст (володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортепіано, віолончель, гітара), поет. Герой України (2009, посмертно). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно). Син письменника Михайла Івасюка. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець. |
||
| 27 | вулиця Свободи | вулиця Короленка |
| Свобода є фундаментальною характеристикою людського існування, оскільки свобода не те, чим володіють люди, а те, чим вони є за своєю суттю. Як універсальна характеристика людського буття, свобода стосується здатності людини обирати своє буття та керувати ним і безпосередньо пов’язана з відчуттям залежності, відчуження та відповідальності. Свобода постає з готовності до змін повсякчас, коли світ змінюється. А оскільки світ змінюється завжди, то завжди виникають нові форми рабства. І той, хто ще недавно вважав, що він вільний, раптом опиняється у жахливому рабстві, причому ще і не усвідомлюючи це рабство. Для повноцінної свободи потрібне безпереревне осмислення задля уникнення нових способів поневолення та реалізації нових горизонтів, просторів, вимірів та напрямків свободи. Свобода не передається, не успадковується, не продається як товар чи послуга. Свобода здобувається не лише жертвою життям або принаймні готовністю до такої жертви, як це вважалося раніше. Свобода здобувається готовністю до змін ціною життя. Свобода це не просто незалежність. Свобода це зміни задля нових форм незалежності у підтримці горизонту спонтанного мислення, вільної волі. На межі уявлення свобода це допустимість спонтанних змін, які ніяк не плануються і не передбачаються. |
||
