Управління Держпраці інформує!
Торгівля людьми є злочином проти людяності.
З метою реалізації Оперативного плану заходів по боротьбі з торгівлею людьми EMPACT на 2024 рік Державна служба України з питань праці та її територіальні органи спільно з представниками Національної поліції України у період з 07 по 13 жовтня 2024 року проводять спільні профілактичні заходи з питань протидії торгівлі людьми.
Нагадуємо, що торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях примусової праці — сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. Відповідно до Кримінального кодексу України визнається злочином.
Торгівля людьми є злочином проти людяності. Вона включає акт вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людини за допомогою застосування сили, примусу або іншими засобами, з метою її експлуатації. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей потрапляють до рук торговців людьми, в їхніх власних країнах і за кордоном.
Торгівля людьми — явище глобальне. Воно сильно впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми. Це явище також впливає як на економічно розвиненіші країни призначення, так і на країни транзиту. Людей, що живуть в скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же самий час в країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робочих в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.
Примусова праця — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск. До примусової праці може належати праця домашньою прислугою, сільськогосподарська праця, виснажлива праця на заводах, праця сантехніками, в громадському харчуванні та в інших сферах послуг, і жебрацтво.
В Україні, за оцінками, починаючи з 1991 року, до 0,5 млн українських жінок були продані за кордон. Українці стають жертвами торгівлі людьми не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Торгівля людьми була і залишається серйозною глобальною проблемою, яка торкнулася багатьох країн світу, особливо Україну в умовах повномасштабної російської агресії. Вона ставить під загрозу життя тисяч людей щоденно, тому викликає все більше уваги у світі. Це глобальне явище має серйозні наслідки не тільки для жертв, які часто стають заручниками сексуальної експлуатації, примусової праці, торгівлі органами та інших форм насильницької експлуатації, а й для їх сімей.
Через російську агресію понад 1,3 мільйона осіб зі східної України стали вимушеними переселенцями. Ці люди є особливо вразливими до експлуатації. Жінок та дівчат у зоні конфлікту викрадають, щоб згодом змусити їх до праці або надання сексуальних послуг.
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Якщо ви, ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або якщо ви володієте інформацією щодо таких злочинів, негайно телефонуйте:
Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми 1547;
Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 (безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні) та 0 800 505 501 безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні.
Вчергове звертаємося до всіх громадян, будьте уважними та обережними!
Щоб не потрапити у ситуацію торгівлі людьми з метою трудової експлуатації завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію працевлаштування, навіть якщо Ви довіряєте тому, хто її пропонує!
Нагадуємо, що більше інформації щодо торгівлі людьми в умовах воєнної агресії можливо знайти на інформаційному порталі (https://pratsia.in.ua), сайтах Держпраці та Північно-Східного міжрегіонального управління, а також на сторінці Facebook та на Telegram-каналі Міжрегіонального управління.
Трудові відносини під час воєнного стану в Україні: що змінилося?
Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.
Зміни в трудовому законодавстві під час воєнного стану
Як укласти трудовий договір?
Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.
Для кого може бути випробувальний термін?
Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.
Чи може роботодавець змінювати умови праці?
Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:
- на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
- немає протипоказань за станом здоров’я;
- оплата не нижче середньої за попередньою роботою.
Скільки тривають робочий час і відпочинок?
Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.
До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.
Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).
Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.
Додатково скасовуються:
- заборона роботи у вихідні дні;
- скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
- перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
- обмеження для надурочних робіт.
Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?
Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки.
Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.
Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.
Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?
Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.
Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.
Скорочений робочий час вночі скасовано.
Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?
Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.
І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.
Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.
За яких умов можна розірвати трудовий договір?
Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.
Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:
- підприємство розташоване в зоні бойових дій;
- є загроза їхньому життю і здоров’ю.
Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.
Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.
Важливо! Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Що означає призупинення дії трудового договору?
Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.
Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.
У який спосіб можна доручити працівникові виконання додаткових обов’язків?
Є кілька способів доручення працівникові виконання додаткових обов’язків:
- виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника:
Додаткові обов’язки доручаються, якщо основний працівник перебуває, у відпустці, відрядженні, на «лікарняному», тощо. Компенсується доплатою за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 КЗпП);
- суміщення професій (посад):
Для цього у штатному розписі має бути вакантна посада. Виконання додаткових обов’язків компенсується доплатою за суміщення професій (посад), розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 КЗпП);
- розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт: Працівник виконує більший обсяг робіт у межах своїх посадових обов’язків, обумовлених трудовим договором і визначених посадовою інструкцією; збільшення обсягу виконуваних робіт чи розширення зони обслуговування компенсується доплатою, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.
Підприємство також може скористатися нормами частини третьої статті 32 КЗпП, яка регулює питання зміни істотних умов праці у разі продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою у разі, якщо такі зміни пов’язані зі змінами в організації виробництва і праці.
Відповідно до положень цієї статті про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Проте, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються і працівник має бути повідомлений про зміну істотних умов праці не пізніше як до запровадження таких умов (частина друга статті 3 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Отже, у разі доручення працівникові додаткових обов’язків як наслідок зміни істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж посадою, підприємство має внести зміни до посадової інструкції. Працівник повинен бути ознайомлений письмово з такими змінами. Компенсувати працівникові збільшення переліку посадових обов’язків потрібно підвищенням розміру посадового окладу. Підприємство має внести відповідні зміни до штатного розпису.
Головний державний інспектор
Північно-Східного міжрегіонального
управління Держпраці Владислав КОВТУН
