Градизька громада
Полтавська область, Кременчуцький район

Вакцинація проти гемофільозу

Дата: 31.05.2024 09:42
Кількість переглядів: 36

Фото без опису

Розведення домашньої птиці, зокрема курей – досить прибуткова справа в наш час. Та й не в комерційному плані, а для власних потреб (м’ясо і яйця), вигідна. Але, кури, як і інші домашні тварини, через різні причини схильні до хвороб, які можуть призвести навіть до необхідності вирізати все поголів’я. Небезпеку становлять різноманітні віруси та паразити. Не рідкість – опіки і переохолодження, запалення і дефіцит вітамінів. Хвороби необхідно вчасно діагностувати і лікувати, інакше досягти бажаного результату не вийде. Оскільки проблема захворювання курей є вагомою і однією з головних у розвитку птахівництва, потрібно добре орієнтуватися в цьому питанні. Кожен фермер повинен чітко уявляти, які хвороби загрожують птиці, як вони проявляються, як виконувати профілактику і, власне, лікувальні заходи. У здорової курки спостерігається активна життєдіяльність і хороший апетит. Вона стійко пересувається і стоїть. Оперення має блиск і гладку структуру. Це необхідно враховувати при огляді і постановці діагнозу. Також варто звернути увагу на такі фактори: травні процеси, стан шкіри і дихання, рух крил, шиї і ніг. Якщо у будь-якої особини виявлені ознаки хвороби, насамперед, її потрібно відокремити від решти, щоб уникнути зараження інших. Далі йде встановлення діагнозу і саме лікування.

Всі захворювання птиці поділяються на інфекційні (вірусні), неінфекційні (інвазійні, паразитарні), а також хронічні. Найнебезпечніші – інфекційні хвороби. В навколишньому середовищі повсюдно є всілякі віруси і мікроби, ризик заразитися якими притаманний птиці. Проникаючи до організму, вони швидко розмножуються і викликають хворобливі стани. Головна небезпека полягає в тому, що загроза з’являється для всього поголів’я. Інфекційне захворювання може стати причиною смертності 100 % птахів. А ще деякі з них можуть уражати й інших домашніх тварин, і навіть людину. Серед поширених інфекційних хвороб: псевдочума і віспа, тиф і паратиф, стрептококоз, туберкульоз, орнітоз, кокцидіоз, гемофільоз, омфаліт, нейролімфоматоз, трихомоноз, колі-інфекція, енцефаломієліт, синусит, ларинготрахеїт, анаеробна діарея, курячий грип. Неінфекційні хвороби не такі небезпечні, але залишати їх без уваги також у жодному разі не можна, адже вони дуже швидко передаються від особини до особини через поїлки, підстилки тощо. Вони можуть бути викликані грибками (стригучий лишай, аспергільоз), гельмінтами (капіляріоз, сингамоз, аскаридоз, цестадоз, гістомоноз, дрепанідотеніоз, гіменолепідоз) і комахами. При несвоєчасному лікуванні багато із захворювань можуть переходити в хронічну форму.

Гемофільоз птиці (інфекційний риніт) – гостре ензоотичне високонтагіозне захворювання верхніх дихальних шляхів свійської птиці, насамперед курчат і курей, що характеризується катаральним запаленням слизових оболонок носової порожнини, кон’юнктиви та повітроносних пазух, а також підшкірним набряком голови і в рідкісних випадках – пневмонією.

Хвороба характеризується низькою смертністю. Проте велика кількість ураженої птиці та зменшення яйценосності можуть спричинити значні економічні втрати. До того ж риніт часто стає причиною інших захворювань – таких, як мікоплазмоз.

Збудник гемофільозу

Avibacterium paragallinarum — кокоподібна, поліморфна, нерухома, грамнегативна бактерія. На сьогодні виявлено три серотипічних групи (серотипи) збудника — А, В і С. Перехресну серологічну спорідненість між ними не виявлено. На цій властивості базувалося створення інноваційної лінійки комбінованих вакцин, які містять одночасно складний бактеріальний компонент ІРП з найширшим набором серотипів і вірусні компоненти. Такий препарат дозволяє одночасно санувати поголів’я без необґрунтованого системного застосування протимікробних препаратів, запобігати розповсюдженню та носійству інфекції. Інфекція розповсюджується різними шляхами — аерогенним, аліментарним, контактним. Інкубаційний період триває від 2 до 12 діб залежно від патогенності штаму, віку птиці, дії несприятливих чинників (стрес, порушення режиму мікроклімату, шкідливі гази, мікотоксини, аліментарні дефіцити, наявність інших збудників тощо). Захворювання часто починається з нечіткої клінічної картини — пригнічення, сонливість, зниження продуктивності, затримка розвитку. Далі спостерігають набрякання інфраорбітальних синусів, серозний або гнійно-фібринозний риніт із виділенням ексудату, кон’юнктивіт.

Паразитична особливість гемофільної бактерії сприяє її виживанню у складі коінфекцій і дає їй можливість швидко виробляти резистентність до протимікробних препаратів, маскуючись під інші інфекції. Патологоанатомічні зміни здебільшого обмежуються головою й верхніми дихальними шляхами (фібрин у підщелепному просторі, під трахеєю, в носових ходах й інфраорбітальних синусах).

Позитивний клінічний досвід застосування вакцин — специфічних препаратів для профілактики — доведено, але слід відповідально підходити до складу (кількості або широкого спектра штамів серотипів А, В і С), методики введення, критеріїв оцінювання імунітету.

Наявність якомога більшої кількості штамів у вакцині не лише посилює імунну відповідь на всі серотипи, а й жодним чином не заважає формуванню якісної противірусної відповіді на введені одночасно в складі інактивованої вакцини антигенів ХН, ІБК, СЗН.

Наявність якомога більшої кількості штамів у вакцині посилює імунну відповідь на всі серотипи збудника гемофільозу.

За успішного проведення вакцинації проти гемофільозу теоретично 100% птиці має отримати повну дозу вакцини, але на практиці цей показник не перевищує 94–98%. За промислового виробництва захист здоров’я всього стада залежить не лише від якості вакцинації, а й від цілого комплексу чинників, що можуть негативно впливати на ефективність її проведення. Для профілактики інфекційного риніту птиці (ІРП, гемофільоз) у сучасному птахівництві застосовують інактивовані вакцини, які вводять одно - або дворазово підшкірно та/або внутрішньом’язово в різні періоди життя птиці залежно від епізоотичної ситуації.

Підготовка до вакцинації

Ефективній вакцинації передує якісно проведена комплексна підготовка, що складається з низки необхідних заходів. Дуже важливо провести комплексну підготовку, яка включає такі заходи: перевірка обладнання для вакцинації — ін’єкторів та голок, тари для зберігання вакцини під час самої вакцинації, перевірка дозування, наявність запасних деталей тощо ; підготовка інактивованої бактеріальної вакцини — особливу увагу треба звертати на температуру препарату — поступове попереднє нагрівання перед днем вакцинації та контроль цьго показника «на кінці голки» під час введення ( для різних вакцин це 25–32 °С); правильний вибір місця для ін’єкції попередить гіперемічні місцеві реакції, набряки, стресс; стерильність, гострота, вчасна заміна голок — це важлива умова профілактики інфікування у місці введення; проведення інструктажу персаналу до та під час вакцинації по техніці безпеки при роботі з птицею, ін’єкторами тощо; попереднє (за 2–3 тижні) обстеження хворої та слабкої птиці на наявність або носійство збудника ІРП (дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції); застосування для усього клінічно здорового поголів’я комплексних протистресових препаратів перед та після процедури вакцинації.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь