Профілактика отруєнь бджіл. Що необхідно знати власникам пасік.
Всім власникам пасік необхідно:
• отримати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки;
• зареєструвати пасіку в органах місцевого самоврядування;
• дотримуватись Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.
Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки, що подається власником пасіки або уповноваженою ним особою до територіального органу компетентного органу за місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису). В Кременчуцькому районі територіальний орган компетентного органу – це Кременчуцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки.
Після отримання територіальним органом компетентного органу в письмовій або електронній формі заяви про видачу паспорта пасіки та заповненого паспорта пасіки посадова особа територіального органу компетентного органу вносить інформацію до Реєстру паспортів пасік та здійснює видачу паспорта.
Під час реєстрації паспорта пасіки йому присвоюється єдиний унікальний номер, який проставляється на титульному аркуші паспорта пасіки посадовою особою територіального органу компетентного органу (з відповідним підписом і печаткою) та вноситься разом з відомостями про пасіку до Реєстру паспортів пасік.
До відомостей, що вносяться до Реєстру паспортів пасік, належать:
інформація власника пасіки - найменування та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи або фізичної особи - підприємця;
місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи - власника пасіки;
контактна інформація власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адреса електронної пошти);
місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
порода (популяція) бджолиних сімей (за наявності);
статус пасіки (зареєстрована/ліквідована).
У разі зміни відомостей, зазначених у реєстрі паспортів пасік, власник пасіки або уповноважена ним особа надає паспорт пасіки відповідному територіальному органу компетентного органу для оновлення відомостей у Реєстрі паспортів пасік до 15 травня поточного року.
У разі невідповідності заяви або паспорта пасіки встановленій формі, а також надання в них неповної інформації (не заповнено всі обов’язкові відомості в заяві або паспорті пасіки), заява та заповнений і підписаний паспорт пасіки повертаються в одноденний строк власнику пасіки або уповноваженій ним особі.
Відмова у видачі паспорта пасіки з інших підстав не допускається.
Паспорт пасіки підлягає заміні на новий у разі його втрати, пошкодження або зміни власника пасіки за заявою власника пасіки або уповноваженої ним особи, що складається в довільній формі та подається до територіального органу компетентного органу.
У разі припинення діяльності пасіки власник пасіки або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це територіальний орган компетентного органу, що здійснював видачу паспорта пасіки.
Після здійснення ветеринарно-санітарних заходів посадовою особою територіального органу компетентного органу в паспорті пасіки засвідчується її ветеринарно-санітарний стан.
Результати ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі щорічного весняного обліку пасік, які здійснюються до 15 травня поточного року, вносяться в додаток до паспорта пасіки посадовою особою територіального органу компетентного органу.
Порядок реєстрації пасіки
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування.
Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки.
У заяві зазначаються:
• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
• найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи – підприємця);
• місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи – підприємця);
• код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи – підприємця);
• контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти).
У разі припинення діяльності пасіки її власник або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це орган місцевого самоврядування, де зареєстровано пасіку.
. У разі перевезення (кочівлі) пасіки на адміністративну територію іншого органу місцевого самоврядування власник пасіки або уповноважена ним особа інформує про це вказані органи самоврядування.
Інформація повинна бути надана засобами електронного зв’язку або в письмовій формі не пізніше ніж за два календарних дні до перевезення (кочівлі) пасіки на їх територію.
Власник пасіки або уповноважена ним особа надає відомості про пасіку, а також повідомляє про:
• місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
• час запланованого прибуття та виїзду (дата початку і закінчення перевезення (кочівлі) пасіки);
• кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки;
• контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти).
У разі якщо інформація була надана лише телефоном, не пізніше наступного робочого дня після прибуття на місце кочівлі власник пасіки або уповноважена ним особа надає органу місцевого самоврядування, на адміністративну територію якого перевезено пасіку, електронне (підписане електронним цифровим підписом) або письмове повідомлення-підтвердження про прибуття.
У разі надходження інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин на адміністративній території органу місцевого самоврядування вказані органи самоврядування протягом чотирьох робочих годин повідомляють про це власників пасік та/або уповноважених ними осіб, зареєстрованих і таких, що прибули на кочівлю на їх територію, у встановленому законодавством порядку.
Профілактика та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин
Отруєння бджіл засобами захисту рослин може настати внаслідок недотримання суб'єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин.
Отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене:
1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування;
2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження;
3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце;
4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.
Фізичні особи та суб'єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.
Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.
На період обробки власник пасіки повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін (не більше ніж 12 годин), передбачений обмеженнями в разі застосування засобів захисту рослин.
Для ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики залежно від сили сімей ставлять додаткові корпуси з половинною кількістю рамок, зверху одягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 мм або 3 х 3 мм), сітку накривають тканиною і за необхідності кладуть утеплення. У день запланованого застосування засобів захисту рослин зранку, до початку льоту бджіл, льотки закривають з використанням льоткових загороджувачів із вентиляційними отворами, знімають із сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1 - 2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.
У разі перевезення бджолиних сімей з місця фактичного розташування пасіки, зазначеного під час її реєстрації, власник пасіки або уповноважена ним особа зобов'язаний за два календарних дні повідомити органи місцевого самоврядування, на території яких він планує розмістити пасіку, про дату ввезення та вивезення пасік, надати свої контактні дані (номер телефону та адресу електронної пошти).
Пасічник, який не повідомив органи місцевого самоврядування за новим місцем розміщення пасіки про перебування пасіки, бере на себе всі ризики завдання шкоди або загибелі пасіки внаслідок застосування засобів захисту рослин.
Обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл.
Комісія збирається невідкладно після надходження до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення факту отруєння бджіл від власника пасіки, зареєстрованої на відповідній території, або уповноваженої ним особи, але не пізніше ніж через 24 години після надходження такої заяви.
Наявність та кількість бджолиних сімей у власника пасіки підтверджуються ветеринарно-санітарним паспортом пасіки. У разі відсутності ветеринарно-санітарного паспорта пасіки або записів у ньому про кількість бджолиних сімей (наявних та таких, що перевезені на кочівлю) інформація власника пасіки про наявну кількість бджолиних сімей не береться до уваги.
Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл, який заповнюється членом Комісії.
У бджолиних сім'ях, які зазнали отруєння, скорочують і утеплюють гнізда, відбирають рамки зі свіжим нектаром і пергою. У гніздах перерозподіляють розплід, залишаючи стільки, щоб бджоли могли покрити його повністю. Після скорочення гнізда бджіл підгодовують теплим цукровим сиропом (1,5 кг цукру на 1 л води) або медово-цукровим тістом.
Вивільнені вулики механічно очищають, промивають 3 - 5-відстотковим розчином лугу (їдкий натрій), потім чистою теплою водою та обпалюють вогнем до легкого побуріння. Стільники з медом і пергою від загиблих сімей перетоплюють. У важких випадках отруєння, що супроводжуються повною загибеллю бджолиних сімей і великою концентрацією отрути в стільниках (за даними лабораторного дослідження), стільники перетоплюють на віск, який підлягає використанню тільки для технічних цілей.
