Управління держпраці інформує!
Мобінг на роботі: про що слід знати роботодавцям
7 грудня Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» від 16.11.2022 р. № 2759-IX.
Подібний законопроект був на розгляді Верховної Ради ще 2019 року, однак його тоді не прийняли. Тепер Україна приєдналася до низки інших європейських країн (Швеція, Данія, Німеччина, Норвегія, Італія, Польща, Франція, Велика Британія), де мобінг на роботі заборонено на законодавчому рівні.
Даним законом, зокрема, визначено, що мобінг (цькування) — це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Які дії вважаються формами психологічного та економічного тиску:
- Створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги).
- Безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця).
- Нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту.
- Нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації.
- Безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).
- Необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Як довести факт мобінгу?
Доказами можуть бути:
- документи (накази, розпорядження)
- скарги і заяви до Держпраці
- свідчення свідків,
- аудіо, фото, відео тощо.
Дії працівника, який зазнав дискримінації чи мобінгу на роботі
По перше, необхідно заявити про порушення та відстояти свої права. У цьому випадку передусім необхідно визначити, коли саме відбувся факт порушення (під час співбесіди, випробувального терміну, виконання професійних обов’язків протягом певного періоду) і чи є докази дискримінації. Якщо дискримінацію людина відчувала певний час, то доказами можуть бути: електронне листування, фото, відео, накази про нерівну оплату праці, покази свідків.
По-друге, можна звернутись:
- До правоохоронних органів, якщо вчинені діяння:
- жорстокі, з домаганням, сексуальним чи гендерно обумовленим насильством;
- спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності;
- є образою почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями;
- прямо чи непрямо обмежують права або встановлюють прямі чи непрямі привілеї громадянам за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
- Письмово до роботодавця (керівника підприємства, установи, організації), вказавши на обставини, які він/вона вважає дискримінаційними.
- Зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
- До відповідного територіального підрозділу Державної служби з питань праці, виклавши у зверненні всі обставини справи щодо порушення вимог трудового законодавства та дискримінації.
- До суду.
Права працівника, по відношенню до якого вчинено мобінг:
- Звернутись зі скаргою до управління Державної служби з питань праці.
- Звернутись до суду із позовною заявою щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без припинення трудових відносин на період розгляду провадження у справі).
- Отримати відшкодування шкоди, заподіяної через мобінг у розмірі понесених витрат на лікування у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, яке набрало законну силу.
- Отримати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення законних прав працівника внаслідок дискримінації, мобінгу, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
- Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.
Яка відповідальність за вчинення мобінгу?
1 грудня 2022 року ВРУ також прийняла в цілому законопроект № 5749 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці». Ним передбачається встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. А саме:
- накладення штрафу від 100 до 150 н.м.д.г. (1700 до 2550 грн);
- або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року — штраф від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 до 5100 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин.
Офіційне працевлаштування працівника - обов’язок роботодавця!
Відповідно до ч. 1, 2 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право громадян на працю означає можливість кожного заробляти собі на життя працею, вільно вибирати професію чи спеціальність відповідно до своїх здібностей і бажань, реалізовувати свої бажання щодо зайняття працею за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності або самостійно забезпечувати себе роботою. Тільки легально працевлаштований працівник має право на належну пенсію та відповідні соціальні гарантії.
Наголошуємо: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Працівник не погодився зі зміною істотних умов праці через війну: чи можна його звільнити?
Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір
Відповідно до статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Тобто власник чи уповноважений ним орган має право звільнити працівника, який відмовляється з будь яких причин продовжувати виконувати роботу в нових умовах.
Законодавство не передбачає необхідності вжиття заходів щодо працевлаштування працівників у таких випадках.
Торгівля людьми! Держпраця застерігає!
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності і у XXI столітті для жодної країни світу.
Наразі для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння у ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.
Якщо раніше поняття «торгівля людьми» включало в себе здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.
Держава вживає різноманітні заходи з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею. Та попри все, ця проблема не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації зусиль як міжнародної спільноти, так і кожного з нас.
Держпраці упродовж багатьох років вживає заходи щодо зниження ризиків потрапляння у ситуації торгівлі людьми з метою трудової експлуатації.
Для належної підготовки інспекторів праці щодо виявлення випадків трудової експлуатації було розроблено спеціальний навчальний курс. У 2022 році 300 інспекторів пройшли тренінги з питань психосоціальної підтримки на робочому місці в умовах воєнного часу.
З початку вторгнення рф з понад 700 тис. вимушених переселенців інспектори праці провели інформаційну роботу щодо запобігання торгівлі людьми та трудовій експлуатації.
Нагадайте своїм друзям та рідним прості правила безпечного працевлаштування https://pratsia.in.ua/forced_labour.php
Для отримання додаткової інформації про проблему торгівлі людьми, а також контактів організацій, які працюють у напрямі протидії торгівлі людьми, відвідайте сайт: https://stoptrafficking.org
Детальніше про правила безпечного працевлаштування за кордоном ви можете дізнатися на сайті https://www.527.org.ua
Головний державний інспектор Північно-Східного
міжрегіонального управління Держпраці Владислав Ковтун
