Управління Держпраці інформує! | Градизька територіальна громада

Незадекларована праця як негативне соціальне явище

Через військові дії в Україні багато людей втратили роботу й намагаються якнайшвидше працевлаштуватися.

Наразі до Держпраці надходять звернення громадян зі скаргами на не доброчесних роботодавців, які використовують «неоформлених» працівників під приводом випробування, а потім не виплачують їм заробітну плату за цей час, або виплачують у меншому розмірі, не сплачують за працівників ЄСВ та податки.

Використання незадекларованої праці справляє значний негативний вплив на розвиток економіки як країни, так і громади та більш того – на життєвий рівень людей.

Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

економічна діяльність без державної реєстрації;

наймана праця без оформлення трудових відносин;

приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

І що саме цікаво – незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

Повністю задекларована праця є лише в тому випадку, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування податкові органи, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок. Виконання цих умов гарантуватиме працівникові здорові і безпечні умови праці.

Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе добровільно гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.

До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Не можна виключати й того, що роботодавець ризикує натрапити на аферистів, внаслідок чого понести фінансові втрати.

Не погоджуйтеся на неофіційне працевлаштування!

Головний державний інспектор
Північно-Східного міжрегіонального
управління державної служби з питань праці Владислав КОВТУН

Торгівля людьми – це не міф, це реальність! Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми

Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми. Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками.

Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 150 мільярдів доларів. Для злочинців — це величезні гроші, для людей — страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…

Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції.

Згідно з даними ООН станом на 18 березня, понад 3 мільйони осіб були змушені виїхати з України до сусідніх держав, включно зі 162 000 громадян третіх країн. Принаймні 1,9 мільйона осіб зазнали переміщення всередині країни. Вони критично потребують гуманітарної допомоги та захисту.

У 2021 році Представництво МОМ в Україні ідентифікувало і надало допомогу понад тисячі постраждалих від торгівлі людьми — чоловікам, жінкам і дітям. Ця кількість — лише верхівка айсбергу, адже багатьох постраждалих від торгівлі людьми не вдається ідентифікувати, тож вони не отримують допомоги. За даними опитування, проведеного МОМ, у 2019–2021 роках від торгівлі людьми постраждало 46 000 українців. Минулого року 18% опитаних МОМ респондентів зазначили, що готові прийняти неофіційну і ризиковану пропозицію роботи за кордоном, а третина були готові зробити це в Україні.

«Ми знаємо, як швидко злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви. Ми закликаємо українців та громадян інших країн, що залишають Україну, бути пильними й поводитися обережно під час подорожі, у новому місці перебування та вдома», — зазначив Голова Представництва МОМ в Україні Ан Нгуєн.

Попри те, що випадки, пов’язані з торгівлею людьми, складно ідентифікувати під час масового переміщення людей, попередні повідомлення всередині України та за її межами свідчать про те, що торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. МОМ також звертає увагу на зростання випадків роз’єднання сімей, появу дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами, а також імовірність випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Усе це становить серйозні ризики у сфері захисту, що пов’язані з торгівлею людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців, і загалом постраждалого від війни населення призводять до зростання ризиків.

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — СУЧАСНЕ РАБСТВО

Якщо:

Вас силою примушували працювати;
Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;
у Вас відібрали паспорт чи інші документи;
Вас насильно утримували, контролювали;
Вам погрожували, шантажували;
Вас змушували до жебрацтва;
Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;
Ви стикнулись з обманом, насильством;

Головний державний інспектор
Північно-Східного міжрегіонального
управління державної служби з питань праці Владислав Ковтун

Чи дає період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану право на щорічну відпустку?

Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли:

1) працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);

2) такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік.

Разом з тим, особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.

Із 19.07.2022 р. працівники мають право на новий вид безоплатної відпустки. Так, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. При цьому час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.