Управління Держпраці інформує!

Безробітних залучатимуть до громадських робіт: діє постанова КМУ

Набула чинності постанова Кабміну від 21.06.2022 р. № 716, яка регулюватиме організацію суспільно корисних робіт в Україні під час війни.

Українці мають долучитися до відбудови України та отримати за це гарантований заробіток, оскільки сьогодні надважливими завданнями для тих, хто в тилу, є відновлення інфраструктури, будівництво захисних споруд, супровід громадян з інвалідністю та багато іншого.

У кожній області різновид робіт визначатимуть місцева влада та військово-цивільні адміністрації, але всі вони будуть спрямовуватися на відбудову інфраструктури та економіки країни.

Слід зазначити, що Державна служба зайнятості спочатку пропонуватиме вакансії, які відповідають умінням, навичкам та кваліфікації безробітних. У разі, якщо таких пропозицій роботи немає в базі даних, будуть запропоновані громадські роботи.

З усіма, хто долучиться до виконання робіт, підписується строковий трудовий договір. Ця робота буде оплачуватися в розмірі мінімальної заробітної плати і вище, а вона вища за середню допомогу по безробіттю. На сьогодні середня виплата по безробіттю — 4635 грн, мінімальна зарплата — 6500 грн. Запис у трудову книжку вноситься роботодавцем на вимогу особи, яка бере участь у суспільно корисних роботах.

До громадських та суспільно корисних робіт залучатимуть лише придатних за станом здоров’я. Водночас особа може лише двічі відмовитися від участі в громадських роботах, надалі це буде свідченням її несприяння у власному працевлаштуванні, а тому виплата допомоги по безробіттю припинятиметься.

Працевлаштування кожного українця — крок до відбудови України!

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                             Владислав КОВТУН

 

Незадекларована праця як негативне соціальне явище

 Через військові дії в Україні багато людей втратили роботу й намагаються якнайшвидше працевлаштуватися.

Наразі до Держпраці надходять звернення громадян зі скаргами на не доброчесних роботодавців, які використовують «неоформлених» працівників під приводом випробування, а потім не виплачують їм заробітну плату за цей час, або виплачують у меншому розмірі, не сплачують за працівників ЄСВ та податки.

Використання незадекларованої праці справляє значний негативний вплив на розвиток економіки як країни, так і громади та більш того – на життєвий рівень людей.

Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

економічна діяльність без державної реєстрації;

наймана праця без оформлення трудових відносин;

приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

І що саме цікаво – незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

Повністю задекларована праця є лише в тому випадку, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування податкові органи, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок. Виконання цих умов гарантуватиме працівникові здорові і безпечні умови праці.

Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе добровільно гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.

До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Не можна виключати й того, що роботодавець ризикує натрапити на аферистів, внаслідок чого понести фінансові втрати.

Не погоджуйтеся на неофіційне працевлаштування!

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                             Владислав КОВТУН

 

Переведення на інше підприємство

 

Звільнення за переведенням передбачено п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Воно можливе виключно за згодою працівника (ч. 1 ст. 32 КЗпП). Згода може бути як письмовою, так і усною. Теперішній та потенційний роботодавці мають домовитися про переведення працівника.

Домовленість роботодавців

Розірванню трудового договору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП передує домовленість керівників підприємств, причетних до переведення.

Ініціатор — старий роботодавець.

У цьому випадку оформлюються:

1) лист-запит до керівника підприємства, на яке планується переведення, з проханням прийняти працівника на роботу у порядку переведення;

2) письмова згода приймаючої сторони (потенційного роботодавця) прийняти працівника на роботу у порядку переведення. Звичайно, якщо потенційний роботодавець відмовиться від нового працівника, процес переведення не відбудеться.

Ініціатор — потенційний роботодавець.

У такій ситуації для запуску процедури переведення має бути оформлено:

1) лист-клопотання на ім’я керівника підприємства, на якому працює необхідний працівник, від роботодавця, який бажає поповнити свій трудовий колектив новим співробітником;

2) письмову згоду теперішнього роботодавця на таке переведення.

 

Згідно зі ст. 24 КЗпП особі, запрошеній на роботу в порядку переведення, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

 

Майбутньому роботодавцю бажано чітко зазначити строк, протягом якого буде дійсним зобов’язання щодо прийняття на роботу нового співробітника у порядку переведення. Це убереже надалі від трудових спорів. Адже процес звільнення може з якихось причин затягтися. Та й працівник може звільнитися зі старого місця роботи й не прийти на нове.

Також зверніть увагу, що при переведенні на інше підприємство посада працівника може змінитися.

Оформлення переведення

Після того як питання з переведенням між керівниками вирішено, працівник подає дві заяви:

— старому роботодавцю — з проханням звільнити його з попереднього місця роботи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП;

— новому роботодавцю — з проханням прийняти на нове місце роботи.

Старий роботодавець на підставі одержаної заяви працівника видає наказ про звільнення за переведенням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Якою датою оформити звільнення працівника, сторони трудового договору, що розривається, вирішують самостійно. Але якщо час переведення на нове місце роботи було обмежено приймаючою стороною в ході проведених переговорів, доведеться дотримуватися цього строку.

Старий роботодавець здійснює всі дії, які необхідні при звільненні працівника. А саме (ст. 47 КЗпП):

1) видає працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення;

2) виплачує працівнику всі належні йому суми відповідно до ст. 116 КЗпП та видає йому письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;

3) вносить запис про звільнення до трудової книжки працівника, якщо вона зберігається у роботодавця, і видає її працівнику, або на вимогу працівника вносить відповідний запис до трудової книжки, що зберігається у нього на руках. Запис матиме такий вигляд: «Звільнений у зв’язку з переведенням на (зазначаєте нового роботодавця), п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».

У свою чергу, новий роботодавець на підставі заяви працівника видає наказ про прийняття на роботу. Якщо іншу дату не передбачено домовленістю сторін, укласти трудовий договір з працівником, працевлаштованим у порядку переведення, необхідно з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи.

За загальним правилом працівникам, прийнятим на роботу за переведенням, не можна встановлювати випробування (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Проте на період дії воєнного стану під час укладання трудового договору умова про випробування може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136). Отже, й для осіб, прийнятих за переведенням.

Відпускні права працівника

Раніше у разі звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівник міг вимагати перерахувати належну йому компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки на рахунок нового роботодавця. В такому випадку до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку за новим місцем роботи, зараховувався період, за який працівник не використав дні відпустки у колишнього роботодавця. Крім того, працівник міг отримати щорічну відпустку повної тривалості до закінчення шестимісячного терміну роботи у нового роботодавця.

Усі ці положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ з 19.07.2022 виключив із відповідних статей КЗпП та Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Тобто тепер роботодавець, який звільняє працівника у зв’язку з переведенням на інше підприємство, зобов’язаний при остаточному розрахунку виплатити безпосередньо йому компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки (а також додаткової відпустки «на дітей»). Перерахування суми компенсації на рахунок нового роботодавця з 19.07.2022 законодавство не передбачає!

У свою чергу, новий роботодавець не несе жодних зобов’язань щодо відносин, які були у працівника з колишнім роботодавцем. Відпускний стаж із попереднього місця роботи не зберігається.

Також немає обов’язку надавати новому працівнику щорічну основну відпустку повної тривалості до закінчення 6-місячного терміну його роботи. Про це говорить Мінекономіки у роз’ясненні від 01.08.2022.

А якщо працівнику дуже потрібна відпустка? Тоді за його заявою новий роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 24 календарних днів до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на новому місці (п. 16 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

Але зауважте: якщо працівника залучено до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити йому у наданні такої відпустки (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).

Не завжди працівник, який звільняється за переведенням, має невикористані дні щорічної відпустки. Буває й навпаки — він відгуляв більше, ніж йому належало за поточний робочий рік. При цьому у загальному випадку зайво виплачені суми відпускних утримуються із зарплати працівника під час остаточного розрахунку. Але не у разі звільнення за переведенням! Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки та п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП відрахування за дні відпустки, надані у рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не здійснюються у разі звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Тому старий роботодавець під час остаточного розрахунку не робить утримань зайво виплачених відпускних.

ВИСНОВКИ

Переведення на інше підприємство можливе лише за згодою працівника.

Якщо іншу дату не передбачено домовленістю сторін, укласти трудовий договір з працівником, працевлаштованим у порядку переведення, необхідно з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи.

У період дії воєнного стану дозволяється встановлювати випробування будь-яким категоріям працівників, у тому числі й прийнятим на роботу за переведенням з іншого підприємства.

З 19.07.2022 законодавство не передбачає можливості перерахування суми компенсації за невикористану відпустку на рахунок нового роботодавця.

Відрахування із зарплати працівника зайво виплаченої суми відпускних при звільненні за переведенням не здійснюються.

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                          Владислав КОВТУН

 

Порядок укладання трудового договору з нефіксованим робочим часом

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладають у письмовій формі (п. 6ч. 1 ст. 24 КЗпП). Примірну форму такого договору повинно затвердити Мінекономіки.

У період дії воєнного стану працівник та роботодавець мають право за згодою визначати форму трудового договору — усна чи письмова.

Мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків.

Про наявність роботи, режим, в якому потрібно буде працювати, щоб її виконати, та тривалість робочого часу, необхідну для виконання такої роботи, роботодавцеві потрібно повідомити працівника.

Спосіб комунікації (наприклад, дзвінок на телефонний номер, SMS-повідомлення, текстове, голосове, відео- чи фотоповідомлення на мобільний телефон, електронну пошту або відповідний месенджер — WhatsApp, Telegram, Viber, Signal, Messenger facebook, Instagram тощо) та порядок взаємодії зазначають у трудовому договорі.

Так, наприклад, у трудовому договорі можна прописати, що «Про наявність та обсяги роботи, початок її виконання працівник повідомляється не пізніше ніж за 36 годин до початку виконання роботи за допомогою дзвінка на телефонний номер працівника +380111111111. У разі відсутності відповіді працівника інформація надсилається йому у вигляді SMS-повідомлення, отримання якого повинно бути підтверджене працівником протягом 12 годин за допомогою дзвінка на телефонний номер роботодавця +380222222222».

При встановленні інтервалів, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні), повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. Кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень, а кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом дозволено встановлювати додаткові підстави для його припинення. Проте такі додаткові підстави повинні бути пов’язані зі здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру. Звільнення відбуватиметься на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП — підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо:

— працівнику було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом;

— роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин.

Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години (звісно, якщо про наявність роботи працівнику було повідомлено своєчасно) є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Виняток — випадки відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків.

Незважаючи на наявність у працівника базових днів та годин, які фіксуються в трудовому договорі,  ч. 14 ст. 211 КЗпП допускає можливість залучення працівника до роботи поза їх межами, виключно за згодою працівника.

Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                             Владислав КОВТУН

 

Торгівля людьми – це не міф, це реальність! Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми

Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми. Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками.

Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 150 мільярдів доларів. Для злочинців — це величезні гроші, для людей — страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…

Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції.

Згідно з даними ООН станом на 18 березня, понад 3 мільйони осіб були змушені виїхати з України до сусідніх держав, включно зі 162 000 громадян третіх країн. Принаймні 1,9 мільйона осіб зазнали переміщення всередині країни. Вони критично потребують гуманітарної допомоги та захисту.

У 2021 році Представництво МОМ в Україні ідентифікувало і надало допомогу понад тисячі постраждалих від торгівлі людьми — чоловікам, жінкам і дітям. Ця кількість — лише верхівка айсбергу, адже багатьох постраждалих від торгівлі людьми не вдається ідентифікувати, тож вони не отримують допомоги. За даними опитування, проведеного МОМ, у 2019–2021 роках від торгівлі людьми постраждало 46 000 українців. Минулого року 18% опитаних МОМ респондентів зазначили, що готові прийняти неофіційну і ризиковану пропозицію роботи за кордоном, а третина були готові зробити це в Україні.

«Ми знаємо, як швидко злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви. Ми закликаємо українців та громадян інших країн, що залишають Україну, бути пильними й поводитися обережно під час подорожі, у новому місці перебування та вдома», — зазначив Голова Представництва МОМ в Україні Ан Нгуєн.

Попри те, що випадки, пов’язані з торгівлею людьми, складно ідентифікувати під час масового переміщення людей, попередні повідомлення всередині України та за її межами свідчать про те, що торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. МОМ також звертає увагу на зростання випадків роз’єднання сімей, появу дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами, а також імовірність випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Усе це становить серйозні ризики у сфері захисту, що пов’язані з торгівлею людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців, і загалом постраждалого від війни населення призводять до зростання ризиків.

 

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — СУЧАСНЕ РАБСТВО

Якщо:

  • Вас силою примушували працювати;
  • Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;
  • у Вас відібрали паспорт чи інші документи;
  • Вас насильно утримували, контролювали;
  • Вам погрожували, шантажували;
  • Вас змушували до жебрацтва;
  • Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;
  • Ви стикнулись з обманом, насильством;

Ви стали жертвою торгівлі людьми.

 

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ:

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

 

ФОРМИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:

  • Сексуальна експлуатація, примушування до проституції.
  • Використання у порнобізнесі.
  • Трудова експлуатація.
  • Примусове жебрацтво.
  • Примусове втягнення у злочинну діяльність.
  • Торгівля людьми з метою вилучення органів тощо.

 

ОСНОВНІ ЕТАПИ ЦЬОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗЛОЧИНУ:

  • Вербування.
  • Переміщення.
  • Переховування.
  • Передача або одержання людини.
  • Експлуатація з метою отримання кримінального прибутку.

 

ВЕРБУВАЛЬНИКИ ОБІЦЯЮТЬ:

  • Легальне працевлаштування.
  • Неважку та високооплачувану роботу.
  • Комфортні умови проживання.
  • Оформлення контракту, проїзних документів за рахунок роботодавця.

ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ СУПРОВОДЖУЮТЬ:

Обман,
Насильство
Погрози
Шантаж
Боргова кабала

 

ХТО МОЖЕ ПОСТРАЖДАТИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ?

Постраждати від торгівлі людьми можуть жінки, чоловіки та діти, незалежно від віку, освіти та соціального статусу.

ПОТРАПИТИ В ПАСТКУ ТОРГІВЦІВ ЛЮДЬМИ МОЖНА ЗА КОРДОНОМ  І В МЕЖАХ СВОЄЇ КРАЇНИ!

ЯКЩО ПРИ ПЕРЕБУВАННІ ЗА КОРДОНОМ ЧИ В УКРАЇНІ

  • у Вас забирали паспорт чи інші документи;
  • Вас залякували, били, ґвалтували, над Вами знущалися;
  • Вас контролювали, обмежували свободу пересування та спілкування;
  • Вашу працю використовували та не оплачували;
  • Вас силою примушували виконувати роботу, якою Ви не хотіли займатися;
  • Вам не дозволяли повернутись додому;
  • Ваш працедавець заплатив за Вас і ці кошти Ви повинні були відпрацювати –

ВИ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ЗЛОЧИНУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ!
ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПРОТИДІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ” ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ДОПОМОГУ ВІД ДЕРЖАВИ,
А САМЕ:

  • Безкоштовне медичне обстеження і лікування.
  • Допомогу у відновленні документів.
  • Отримання психологічної, соціальної, правової та іншої допомоги.
  • Сприяння у професійній підготовці та працевлаштуванні.
  • Одноразову матеріальну допомогу.

 

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ГАРАНТОВАНО!
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — ЦЕ ОСОБЛИВО ТЯЖКИЙ ЗЛОЧИН, СКОЄНИЙ ПРОТИ ЛЮДИНИ

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а 1 з 4 жертв — діти.

Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

Дитячу працю використовують здебільшого в сільському господарстві (70,9%), секторі послуг (17,1%) і промисловості (11,9%).

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

 

КОЖНИЙ ПОСТРАЖДАЛИЙ МАЄ ПРАВО НА ДОПОМОГУ!

 

ПІДТРИМКА ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:

  • правова, психологічна, соціальна та матеріальна;
  • відновлення документів;
  • сприяння у працевлаштуванні;
  • медичне обстеження та лікування.

 

Пам’ятка попередження та недопущення потрапляння у ситуацію торгівлі людьми особами, що вимушено залишили місце проживання

 

НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА РОБОТУ, ЯКЩО

– на вас давлять і вимагають дати згоду негайно (бажаючих багато, чекати не будемо);
– вам пропонують працювати нелегально (не треба платити податки, тому зарплатня більша);
– не повідомляють назву або ім’я роботодавця та його реквізити (яке це має значення);
– вимагають віддати паспорт або інші документи (це треба для одержання дозволу, оформлення договору і т.д.);
– вимагають плату за працевлаштування (я маю компенсувати свої видатки на ваше працевлаштування і маю бути впевнений/впевнена, що ви не передумаєте);
– не надають інформації, яку роботу треба виконувати (яка різниця, ваша кваліфікація не має значення, розберетеся тощо);
– пропонують явно завищену заробітну плату (це ексклюзивна пропозиція, тільки для вас, бо я відчуваю до вас симпатію і т.д.) тощо.

 

ЩО ВАРТО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ ДО ПАСТКИ ТОРГІВЦІВ ЛЮДЬМИ

  • тримайтесь по двоє або троє;
  • не сідайте до автомобілів поодинці, запишіть номерні знаки авто, котрим їдете;
  • в жодному разі не віддавайте свої документи;
  • зробіть копії важливих документів і надішліть їх на свою електронну пошту;
  • довіряй свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції;
  • не погоджуйся на неофіційну роботу;
  • повідомте рідним докладну інформацію про місце свого перебування та розкажіть про подробиці роботи;
  • у підозрілих ситуаціях звертайтеся до поліції або прикордонників тощо.

 

ТИ АБО ХТОСЬ ІЗ ТВОЇХ ЗНАЙОМИХ ЧИ БЛИЗЬКИХ МАЄТЕ СУМНІВИ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ РОБОТИ, СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ, ЯКЩО ВИЛУЧИЛИ ОСОБИСТІ ДОКУМЕНТИ, ПРИМУШУВАЛИ ДО НЕЗАКОННИХ ДІЙ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА БЕЗКОШТОВНОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ

Україна:
Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 або 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України).

Республіка Польща:
Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, Ла Страда
+48 22 628 99 99 або +48 605 68 77 50 Національний центр консультування та допомоги постраждалим від торгівлі людьми +48 22 628 01 20
Посольство України в Республіці Польща
+48 698 608 837, +48 22 621 39 79

Республіка Молдова:
Центр боротьби з торгівлею людьми МВС Молдова +373 22 25 49 98 (цілодобово)
Гаряча лінія з безпечної міграції й протидії торгівлі людьми, Ла Страда
0 800 777 77 (безкоштовно з Республіки Молдова)
+373 22 23 33 09 (для дзвінків із-за кордону)
Посольство України в Республіці Молдова
+373-22-58-22-84 / +373-22-58-21-51

Румунія:
Міжнародна організація з міграції Румунія +40 21 210 30 50
Національне агентство з боротьби з торгівлею людьми
+40 21 313 31 00 / 0 800 800 678
Посольство України в Румінії + 40 212 30 36 60

Словацька Республіка:
Міжнародна організація з міграції Словаччина +421 907 787 374
Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми +421 800 800 818
Посольство України в Словацькій Республіці
+421 259 202 816 / +421-259-202-813

Угорщина:
Міжнародна організація з міграції Угорщина +36 14 72 25 00
Національна кризова та інформаційна лінія +36 80 20 55 20
Посольство України в Угорщині +36-14-22-41-20 / +36-14-22-41-22 (23)

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                                 Владислав Ковтун