Управління Держпраці інформує!

Доплати, надбавки і премії під час війни — Федерація профспілок

У Федерації профспілок розповіли, чи автоматично поновлюються доплати, надбавки, премії, що були скасовані у період введення воєнного стану, після його скасування.

Отже, якщо роботодавець обрав процедуру зміни істотних умов праці або вніс зміни до локальних актів підприємства, строк дії таких умов оплати праці роботодавець визначає самостійно.

При цьому слід урахувати, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП).

Якщо доплати, надбавки, премії роботодавець скасував через призупинення дії певних положень колдоговору у зв’язку з введенням воєнного стану, то такі зміни діють лише у період воєнного стану.

 

 

Головний державний інспектор Управління
Дерпжпраці у Полтавській області                                          Владислав Ковтун

 

Збереження права на відпустку за працівником після повернення з військової служби

 

Статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки», час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Таким чином, працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, на якому він працював на час призову або укладання контракту. Цим правом працівник може скористатися у будь-який зручний для нього час (у тому числі відразу після демобілізації), а в разі звільнення незалежно від підстав — отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 .03.2022 р. № 2136. Статтею 12 зазначеного закону тривалість чергової відпустки у період дії воєнного стану обмежена 24 календарними днями та передбачено, що роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                               Владислав Ковтун

 

Примусова праця: як розпізнати й уникнути

З початку воєнних дій близько 7,7 мільйона українців були змушені покинути домівки й переїхати в інші регіони України. Якщо це про вас і ви в пошуках нової роботи, дізнайтеся, як не стати жертвою примусової праці.

Конвенція МОП про примусову чи обов’язкову працю №29 визначає примусову працю як будь-яку роботу чи службу, яку вимагають від якої-небудь особи під загрозою покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Відмовляйтеся від роботи, якщо мають місце:

  психологічний тиск і маніпуляції;

  переказ коштів авансом за надання послуг із працевлаштування;

  неофіційне працевлаштування;

  постійний нагляд, контроль із боку роботодавця;

  відмова показати реєстраційні документи;

  стислий строк надання згоди на роботу;

  завищена обіцяна заробітна плата;

  зміна умов праці в останній момент;

  вимога віддати комусь паспорт;

  договір із незрозумілими умовами праці;

  компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої зарплатні.

Дотримуйтеся правил, щоб мінімізувати ризики примусової праці:

  тримайтеся групами;

  не сідайте до незнайомих автомобілів поодинці;

  запишіть номерні знаки авто, котрим їдете, і перешліть знайомим;

  не віддавайте документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;

  зробіть копії важливих документів. Відправте близьким разом із нещодавно зробленою фотокарткою;

  не погоджуйся на неофіційну роботу;

  переконайтеся, що вам зрозумілі умови працевлаштування: обов’язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні;

  перед підписанням угоди проконсультуйтеся з юристом;

  залиште рідним докладну інформацію про місцеперебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв’язок із ними, відразу повідомляйте про зміну місцеперебування;

  у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції.

Маєте сумніви щодо запропонованої роботи та/або стали жертвою примусової праці? Звертайтеся за консультацією:

Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми тел.: 1547

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (Ла Страда Україна)

тел.: 116 123(з мобільного)

тел.: 0 800 500 335(з мобільного або стаціонарного)

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів тел.: 527(з мобільного); тел.: 0 800 505 501(з мобільного або стаціонарного)

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                               Владислав Ковтун

 

 

Як встановити 12-годинний робочий день під час воєнного стану?

 

Такий режим встановити можливо, але необхідно запровадити підсумований облік робочого часу, що обов’язково потрібно погодити із профспілкою.

В окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не можна додержати встановленої для цієї категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається запровадити підсумований облік робочого часу.

Умова — це потрібно погодити з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Тривалість робочого часу за обліковий період не має перевищувати нормального числа робочих годин. Підстава — стаття 61 КЗпП.

В умовах воєнного стану не застосовуються норми частини третьої статті 32 КЗпП та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (режиму роботи) за два місяці (стаття 3 Закону № 2136).

Роботодавець може запровадити підсумований облік робочого часу та оформити це рішення розпорядчим документом. Але він має отримати згоду первинної профспілкової організації.

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                             Владислав Ковтун

 

Які негативні наслідки наступають через незадекларовану працю?

 

Які негативні наслідки наступають для держави, роботодавців та самих працівників через незадекларовану працю?

Для держави

Неформальна економіка і незадекларована праця обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів. Зрештою, через несплату податків й єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, бібліотеки, дитячі садочки, ремонтувати дороги і освітлювати вулиці тощо.

Для роботодавців

Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця – це додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; у разі перевірки інспекції праці – істотні штрафи за порушення трудового законодавства.

Для працівників

Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті. Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників та примушення їх до роботи на умовах роботодавця.

Погоджуєтеся працювати без трудового договору? Не розраховуйте на гідні умови праці та виконання усних домовленостей. Вас можуть необґрунтовано оштрафувати, звільнити без повідомлення, не заплатити лікарняні чи компенсацію в разі нещасного випадку. І не сподівайтеся на гідну пенсію у старості.

Відсутність гарантій у трудових відносинах – погані умови праці, штрафи, відсутність впевненості у завтрашньому дні та соціального захисту, і зрештою, трудова експлуатація.

 

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області                                            Владислав Ковтун