З 19 липня вступив в дію Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 № 2352-ІХ
18 липня Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” (законопроект № 7251) опубліковано в газеті “Голос України”.
Закон розроблено з метою оптимізації порядку взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану, а також забезпечення належного рівня гнучкості трудових відносин у зв’язку з наявними законодавчими прогалинами у регулюванні трудових відносин.
Законодавчий акт вносить зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, відповідно до яких виключено положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу. З 19 липня треба припинити збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу, тобто нараховуємо по 18 липня включно.
Тривалість відпусток педагогів, як і раніше, може становити 56 днів. Але останнє слово за роботодавцем! Він може як надати працівнику усі 56 днів відпустки, так і прийняти рішення про надання лише 24 к.д. відпустки.
Також, Закон:
1) встановлює, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу;
2) врегульовує питання виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя;
3) відшкодовує працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії за окремим механізмом;
4) дозволяє здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану;
5) встановлює строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки;
6) конкретизує порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнює порядок надання щорічної основної відпустки;
7) визначає поняття сумісництва;
8) передбачає порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
9) запроваджує додаткові підстави для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці, та неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій;
10) визначає особливості проходження служби державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Владислав Ковтун
Національне агентство України з питань державної служби –
Відповіді на запитання щодо дії окремих положень Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції Закону після 19.07.22 р.)
- Чи застосовуються положення статті 3 Закону № 2136 (щодо особливостей переведення на іншу роботу та зміни істотних умов праці в умовах воєнного стану) до державних службовців?
Частиною третьою статті 1 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування” у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Таким чином, частина перша статті 3 Закону № 2136 є загальною і поширюється на всі категорії працівників, включаючи державних службовців.
Натомість частина друга цієї статті на державних службовців не поширюється, оскільки, питання зміни істотних умов державної служби повністю врегульовано Законом України “Про державну службу”, а не Кодексом законів про працю України, до якого відсилає частина друга зазначеної статті.
- Чи може державний службовець звільнитися за власним бажанням у строк, зазначений у його заяві, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований державний орган?
Згідно зі статтею 4 Закону № 2136 у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Це означає, що державний службовець може розірвати трудовий договір за власним бажанням у строк, зазначений у його заяві у разі наявності наведених обставин.
- Чи будуть скорочені основні щорічні відпустки державного службовця з 30 до 24 днів у зв’язку з набранням чинності Законом № 2352?
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Таким чином, автоматичного скорочення днів відпустки у зв’язку із поширенням на державних службовців положень Закону № 2136 не відбувається. Скорочення кількості цих днів можливе за рішенням керівника державної служби у державному органі.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
- Чи буде скасоване надання додаткових відпусток за стаж державної служби на час воєнного стану?
Відповідно до статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Згідно зі статтею 58 Закону України “Про державну службу” за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Отже, відпустка за стаж державної служби є також щорічною відпусткою.
Звертаємо увагу, що положення Закону № 2136 не передбачають повноважень керівника обмежити кількість днів додаткових відпусток, на відміну від кількості днів щорічної основної відпустки.
Проте, керівник може відмовити у наданні невикористаних днів щорічних як основних, так і додаткових відпусток.
Отже, щорічні додаткові відпустки за поточний період, зокрема відпустки за стаж державної служби, можуть надаватися державним службовцям в установленому порядку. Натомість керівник державної служби в державному органі може відмовити у наданні невикористаних за попередні періоди днів такої відпустки.
Крім того, частиною другою статті 12 Закону № 2136 встановлено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Чи можна надавати відпустки без збереження заробітної плати відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136 на період дії воєнного стану на всій території України чи це стосується лише областей, в яких ведуться активні бойові дії?
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.
Зазначеною нормою закону скасовуються обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Як і раніше, відпустка без збереження заробітної плати надається виключно з ініціативи працівника.
Зазначені положення Закону № 2136 не містять будь-яких територіальних обмежень чи умов щодо надання відпустки без збереження заробітної плати протягом періоду дії воєнного стану, тому, на думку НАДС, така відпустка може надаватись державним службовцям незалежно від місцезнаходження державного органу, в якому вони працюють.
- Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, час перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану?
Відповідно до статті 9 Закону України “Про відпустки” до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону.
Частиною третьою статті 12 Закону № 2136 встановлено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.
Зважаючи на викладене, оскільки згадана відпустка без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану надається відповідно до статті 26 Закону України “Про відпустки”, вона включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
Разом з тим, звертаємо увагу, що статтю 12 Закону № 2136 доповнено новою частиною четвертою, згідно з якою у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”.
Важливо зазначити, що відпустка, передбачена згаданою частиною четвертою статті 12 Закону № 2136 – це новий вид відпустки, яку Закон України “Про відпустки” не регламентує.
Отже, період відпустки, наданої державному службовцю на підставі частини третьої статті 12 Закону № 2136, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, а період відпустки, наданої на підставі частини четвертої цієї статті до такого стажу не зараховується.
- Чи може відпустка без збереження заробітної плати державного службовця, яка перебуває за кордоном, тривати понад 90 днів?
Частина третя статті 12 Закону № 2136 передбачає, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.
Відтак, державному службовцю, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустка без збереження заробітної плати протягом воєнного стану може бути надана на підставі частини третьої статті 12 Закону № 2136, тобто без 90-денного обмеження терміну такої відпустки. Однак, надання такої відпустки є дискреційним повноваженням відповідного керівника державної служби в державному органі.
- Яким чином обраховуються святкові дні під час надання державним службовцям відпусток?
Частиною шостою статті 6 Закону № 2136 визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, статей 73 та 78-1 Кодексу законів про працю України, якими визначено перелік святкових і неробочих днів та положення щодо їх неврахування при визначенні тривалості щорічних відпусток. Таким чином, обрахунок святкових днів під час надання державним службовцям відпусток здійснюється за загальними нормами (як звичайних календарних днів).
- Чи збільшується для державних службовців тривалість робочого дня до 60 годин та тривалість робочого тижня у зв’язку з прийняттям Закону № 2136?
Відповідно до оновленої частини першої статті 6 Закону № 2136 нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Такими чином, автоматичне збільшення тривалості робочого дня для державних службовців, які працюють на згаданих об’єктах, не відбувається. Проте, за рішенням керівника державної служби у відповідному державному органі тривалість робочого дня для працівників цього органу може бути збільшена відповідно до наведеної норми Закону № 2136.
У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин першої та другої цієї статті понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
- Чи табелювати передсвяткові дні, як такі, що на годину скорочені в умовах воєнного стану?
Ні. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 КЗпП України щодо скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.
- Чи звільняється керівник державного органу від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати державному службовцю внаслідок ведення бойових дій?
Відповідно до статті 10 Закону № 2136 роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
В той же час, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Проте, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати працівникам.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності.
- Якою є компенсація державному службовцю за роботу у вихідний день?
Законом № 2352 внесено зміни до Закону № 2136, а саме у частині шостій статті 6 з переліку статей, норми яких не застосовуються у період дії воєнного стану, змінами вилучено статтю 72 Кодексу законів про працю України, що регламентує компенсацію за роботу у вихідний день. Тобто робота у вихідні дні має компенсуватись, як і у мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 107 зазначеного Кодексу.
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Владислав Ковтун
Мораторій на проведення заходів контролю скасовано:
Держпраці пояснила, кому чекати інспектора праці
19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Прес-служба Держпраці нагадала, що цим Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України, законів «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Зокрема, внесені зміни передбачають, що у період дії воєнного стану інспектори праці можуть здійснювати інспектування роботодавців з питань:
- додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- законності припинення трудових договорів;
- виявлення неоформлених трудових відносин.
В Держпраці зазначили, що з початку війни до служби надійшли тисячі звернень громадян щодо порушення їх трудових прав. Найчастіше працівники звертаються з питань оплати праці, незаконного звільнення або призупинення дії трудового договору, примусового надання відпусток без збереження заробітної плати тощо.
“З метою запобігання порушенням та враховуючи зміни, які відбулися в трудовому законодавстві у період воєнного стану, Держпраці проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу як з роботодавцями, так і з працівниками. Це і підтримка роботодавців через консультації безпосередньо на підприємствах, яких з початку війни надано вже більше 33 тисяч.
Також це і дистанційне консультування як роботодавців, так і працівників через сервіс «інтерактивний інспектор». З 24.02.2022 майже 120 тисяч осіб звернулися за отриманням консультацій з питань праці. Найбільше звернень надходило з питань оплати праці – 40 тисяч, надання відпусток, у тому числі щодо відпусток без збереження заробітної плати – 15 тисяч, оформлення трудових відносин – 15 тисяч, звільнення – 10 тисяч.
Крім того, відповіді на питання щодо яких найчастіше звертаються через сервіс «інтерактивний інспектор» розміщуються на інформаційному порталі pratsia.in.ua. На сьогодні на порталі розміщено понад 120 відповідей.
Водночас, не у всіх випадках роботодавці дослухаються до порад та роз’яснень. Саме в таких випадках інспектори мають реагувати на кожне з таких порушень”, – йдеться в повідомленні.
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Владислав Ковтун
Працівник без офіційного оформлення трудових відносин позбавляє себе усіх соціальних гарантій
Нагадаємо, що незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:
- Економічна діяльність без державної реєстрації;
- Наймана праця без оформлення трудових відносин;
- Приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;
4 Маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).
Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни та життєвий рівень людей. Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Крім того, працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.
До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.
Наголошуємо, що укладання з працівником трудового договору, надання до державної податкової служби повідомлення про прийняття особи на роботу, своєчасна виплата заробітної плати та відрахування єдиного соціального внеску – гарантує працівникові гідні умови праці та соціальні гарантії.
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Владислав Ковтун
Торгівля людьми – це не міф, це реальність! Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми
Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми. Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками.
Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 150 мільярдів доларів. Для злочинців — це величезні гроші, для людей — страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…
Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції.
Згідно з даними ООН станом на 18 березня, понад 3 мільйони осіб були змушені виїхати з України до сусідніх держав, включно зі 162 000 громадян третіх країн. Принаймні 1,9 мільйона осіб зазнали переміщення всередині країни. Вони критично потребують гуманітарної допомоги та захисту.
У 2021 році Представництво МОМ в Україні ідентифікувало і надало допомогу понад тисячі постраждалих від торгівлі людьми — чоловікам, жінкам і дітям. Ця кількість — лише верхівка айсбергу, адже багатьох постраждалих від торгівлі людьми не вдається ідентифікувати, тож вони не отримують допомоги. За даними опитування, проведеного МОМ, у 2019–2021 роках від торгівлі людьми постраждало 46 000 українців. Минулого року 18% опитаних МОМ респондентів зазначили, що готові прийняти неофіційну і ризиковану пропозицію роботи за кордоном, а третина були готові зробити це в Україні.
«Ми знаємо, як швидко злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви. Ми закликаємо українців та громадян інших країн, що залишають Україну, бути пильними й поводитися обережно під час подорожі, у новому місці перебування та вдома», — зазначив Голова Представництва МОМ в Україні Ан Нгуєн.
Попри те, що випадки, пов’язані з торгівлею людьми, складно ідентифікувати під час масового переміщення людей, попередні повідомлення всередині України та за її межами свідчать про те, що торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. МОМ також звертає увагу на зростання випадків роз’єднання сімей, появу дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами, а також імовірність випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Усе це становить серйозні ризики у сфері захисту, що пов’язані з торгівлею людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців, і загалом постраждалого від війни населення призводять до зростання ризиків.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — СУЧАСНЕ РАБСТВО
Якщо:
- Вас силою примушували працювати;
- Вам не виплатили обіцяної заробітної плати;
- у Вас відібрали паспорт чи інші документи;
- Вас насильно утримували, контролювали;
- Вам погрожували, шантажували;
- Вас змушували до жебрацтва;
- Вас втягнули у проституцію, порнобізнес;
- Ви стикнулись з обманом, насильством;
Ви стали жертвою торгівлі людьми.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ:
Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
ФОРМИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
- Сексуальна експлуатація, примушування до проституції.
- Використання у порнобізнесі.
- Трудова експлуатація.
- Примусове жебрацтво.
- Примусове втягнення у злочинну діяльність.
- Торгівля людьми з метою вилучення органів тощо.
ОСНОВНІ ЕТАПИ ЦЬОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗЛОЧИНУ:
- Вербування.
- Переміщення.
- Переховування.
- Передача або одержання людини.
- Експлуатація з метою отримання кримінального прибутку.
ВЕРБУВАЛЬНИКИ ОБІЦЯЮТЬ:
- Легальне працевлаштування.
- Неважку та високооплачувану роботу.
- Комфортні умови проживання.
- Оформлення контракту, проїзних документів за рахунок роботодавця.
ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ СУПРОВОДЖУЮТЬ:
Обман,
Насильство
Погрози
Шантаж
Боргова кабала
ХТО МОЖЕ ПОСТРАЖДАТИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ?
Постраждати від торгівлі людьми можуть жінки, чоловіки та діти, незалежно від віку, освіти та соціального статусу.
ПОТРАПИТИ В ПАСТКУ ТОРГІВЦІВ ЛЮДЬМИ МОЖНА ЗА КОРДОНОМ І В МЕЖАХ СВОЄЇ КРАЇНИ!
ЯКЩО ПРИ ПЕРЕБУВАННІ ЗА КОРДОНОМ ЧИ В УКРАЇНІ
- у Вас забирали паспорт чи інші документи;
- Вас залякували, били, ґвалтували, над Вами знущалися;
- Вас контролювали, обмежували свободу пересування та спілкування;
- Вашу працю використовували та не оплачували;
- Вас силою примушували виконувати роботу, якою Ви не хотіли займатися;
- Вам не дозволяли повернутись додому;
- Ваш працедавець заплатив за Вас і ці кошти Ви повинні були відпрацювати –
ВИ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ЗЛОЧИНУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ!
ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПРОТИДІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ” ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ДОПОМОГУ ВІД ДЕРЖАВИ,
А САМЕ:
- Безкоштовне медичне обстеження і лікування.
- Допомогу у відновленні документів.
- Отримання психологічної, соціальної, правової та іншої допомоги.
- Сприяння у професійній підготовці та працевлаштуванні.
- Одноразову матеріальну допомогу.
КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ГАРАНТОВАНО!
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ — ЦЕ ОСОБЛИВО ТЯЖКИЙ ЗЛОЧИН, СКОЄНИЙ ПРОТИ ЛЮДИНИ
За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а 1 з 4 жертв — діти.
Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.
Дитячу працю використовують здебільшого в сільському господарстві (70,9%), секторі послуг (17,1%) і промисловості (11,9%).
За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.
КОЖНИЙ ПОСТРАЖДАЛИЙ МАЄ ПРАВО НА ДОПОМОГУ!
ПІДТРИМКА ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
- правова, психологічна, соціальна та матеріальна;
- відновлення документів;
- сприяння у працевлаштуванні;
- медичне обстеження та лікування.
Пам’ятка попередження та недопущення потрапляння у ситуацію торгівлі людьми особами, що вимушено залишили місце проживання
НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА РОБОТУ, ЯКЩО
– на вас давлять і вимагають дати згоду негайно (бажаючих багато, чекати не будемо);
– вам пропонують працювати нелегально (не треба платити податки, тому зарплатня більша);
– не повідомляють назву або ім’я роботодавця та його реквізити (яке це має значення);
– вимагають віддати паспорт або інші документи (це треба для одержання дозволу, оформлення договору і т.д.);
– вимагають плату за працевлаштування (я маю компенсувати свої видатки на ваше працевлаштування і маю бути впевнений/впевнена, що ви не передумаєте);
– не надають інформації, яку роботу треба виконувати (яка різниця, ваша кваліфікація не має значення, розберетеся тощо);
– пропонують явно завищену заробітну плату (це ексклюзивна пропозиція, тільки для вас, бо я відчуваю до вас симпатію і т.д.) тощо.
ЩО ВАРТО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ ДО ПАСТКИ ТОРГІВЦІВ ЛЮДЬМИ
- тримайтесь по двоє або троє;
- не сідайте до автомобілів поодинці, запишіть номерні знаки авто, котрим їдете;
- в жодному разі не віддавайте свої документи;
- зробіть копії важливих документів і надішліть їх на свою електронну пошту;
- довіряй свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції;
- не погоджуйся на неофіційну роботу;
- повідомте рідним докладну інформацію про місце свого перебування та розкажіть про подробиці роботи;
- у підозрілих ситуаціях звертайтеся до поліції або прикордонників тощо.
ТИ АБО ХТОСЬ ІЗ ТВОЇХ ЗНАЙОМИХ ЧИ БЛИЗЬКИХ МАЄТЕ СУМНІВИ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ РОБОТИ, СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ, ЯКЩО ВИЛУЧИЛИ ОСОБИСТІ ДОКУМЕНТИ, ПРИМУШУВАЛИ ДО НЕЗАКОННИХ ДІЙ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА БЕЗКОШТОВНОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ
Україна:
Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 або 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України).
Республіка Польща:
Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, Ла Страда
+48 22 628 99 99 або +48 605 68 77 50Національний центр консультування та допомоги постраждалим від торгівлі людьми +48 22 628 01 20
Посольство України в Республіці Польща
+48 698 608 837, +48 22 621 39 79
Республіка Молдова:
Центр боротьби з торгівлею людьми МВС Молдова +373 22 25 49 98 (цілодобово)
Гаряча лінія з безпечної міграції й протидії торгівлі людьми, Ла Страда
0 800 777 77 (безкоштовно з Республіки Молдова)
+373 22 23 33 09 (для дзвінків із-за кордону)
Посольство України в Республіці Молдова
+373-22-58-22-84 / +373-22-58-21-51
Румунія:
Міжнародна організація з міграції Румунія +40 21 210 30 50
Національне агентство з боротьби з торгівлею людьми
+40 21 313 31 00 / 0 800 800 678
Посольство України в Румінії + 40 212 30 36 60
Словацька Республіка:
Міжнародна організація з міграції Словаччина +421 907 787 374
Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми +421 800 800 818
Посольство України в Словацькій Республіці
+421 259 202 816 / +421-259-202-813
Угорщина:
Міжнародна організація з міграції Угорщина +36 14 72 25 00
Національна кризова та інформаційна лінія +36 80 20 55 20
Посольство України в Угорщині +36-14-22-41-20 / +36-14-22-41-22 (23)
Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області Владислав Ковтун
